Вакцинації собак та котів

• Оновлений посібник про вакцинацію собак і котів. Розроблене та опубліковане у 2015 році Міжнародна ветеринарна асоціація дрібних тварин (WSAVA).

Загальні положення для собак та котів такі:

• Цуценят і кошенят щеплять кілька разів. Остання доза вакцини вводиться у віці 16 тижнів або більше.

Це з тим, що після народження малюки отримують материнські антитіла. Це пасивний імунітет із молозивом. Якість материнського захисту залежить від того, як щеплена мама. Коли організм цуценя потрапляє вакцина-ослаблений вірус, повинні вироблятися власні антитіла. Якщо до того моменту ще циркулюють материнські, вони перешкоджають ефективній дії вакцини та імунітет не виробляється/виробляється частково. Це пояснює випадки захворювання двічі щеплених тварин віком 3-4 місяців.
Рівень материнських антитіл відрізняється у різних тварин. Навіть серед однопомітників і це неможливо проконтролювати, тому рекомендується робити щонайменше 2 щеплення, а в деяких випадках (при ранній вакцинації) – до 5.
З імунологічної точки зору вважається, що якщо вакцина вводиться щонайменше дворазово. І з інтервалом у чотири тижні (21-28 днів), то на неї виробляється стійкий імунітет. Наприклад, якщо це собака, який раніше не прищеплювався. І їй зараз 5 місяців, то можна зробити перше щеплення в 5 місяців, повторне в 6 місяців, і розраховувати на хороший противірусний захист. Але якщо інтервал перевищує 28 днів, то неможливо бути впевненим у хорошому противірусному захисті, і ми радимо зробити заново щеплення за графіком.

• Виділяють три категорії вакцинації собак та котів:

– базові, від важких життєзагрозливих хвороб (чума собак, аденовірус собак, парвовірусний ентерит 2 типу собак, панлейкопенія / парвовірус кішок, каліцівіроз кішок, герпесвірус-1 + сказ залежно від регіону) – повинні отримувати ВСІ собаки та кішки, незалежно від їх географічного положення та ситуації. Їх намагаються зробити дуже рано;
– додаткові – для тварин, місцезнаходження, умови або спосіб життя яких створюють ризик зараження певними інфекціями (лептоспіроз, бореліоз, бордетельоз);
– нерекомендовані, коли немає достатнього обґрунтування для застосування (коронавірусний ентерит).

• Групи вакцин:

• жива вакцина (містить живий ослаблений вірус) – формує стійкий імунітет від базових захворювань на 3 роки. Її перевага – формування більш стійкого та ефективного клітинного та гуморального імунітету у правильних анатомічних місцях;
• інактивована вакцина (містить вбитий вірус) – не може заразити тварину та викликати слабкі симптоми захворювання. Тому підвищення ефективності такі вакцини вводять ад’юванти. Необхідна більша кількість введень для захисту навіть дорослій тварині. На такі вакцини імунітет розвивається повільніше і триває менше (до 12 місяців).
Оскільки ми використовуємо стандартно комплексну вакцину, то рекомендуємо щеплювати дорослу тварину щорічно.

• Побічні ефекти після вакцинації:

• Жива вакцина переноситься гірше. Можливе підвищення температури, млявість, поганий апетит, умовно “перехворювання” у легкій формі. Тому важливо перед щепленням переконатися, що тварина клінічно здорова;
• інактивовані вакцини містять консерванти та додаткові речовини. Це може дати місцеві побічні реакції – ущільнення, біль, почервоніння у місці щеплення;
• якщо тварина на момент вакцинації має глистну інвазію, то побічні ефекти будуть більш вираженими. Тому ми рекомендуємо вакцинувати тварин, які пройшли попередньо протипаразитарну обробку.

Так як в наших умовах неможливо відокремити базові вакцинації собак і котів від додаткових і в нашій країні неблагополучна епізоотологічна обстановка, необхідна щорічна ревакцинація комплексною вакциною.